Жив-був Олівець... Частина 5

... Минали дні, а Поля все не поверталась. Олівчик дуже сумував за нею...
І ось одного ранку він вирішив відволіктись. Йому закортіло зобразити спогади про Поліни пригоди, згадати всі чудернацькі мандри своєї маленької мрійниці.
Він вистрибнув із прозорої склянки і почав танцювати на білому полі паперу.
Закінчивши зображати один спогад, Олівець перестрибував на інший аркуш, а потім на наступний, знов і знов...
Цей танець спогадів, сповнених ніжності, був настільки захоплюючий, що Олівець навіть не помітив, як промінчики сонячного світла втікли за горизонт, а їм на зміну випливли яскраві помічниці місяця. Ніч, осяяна зоряним сяйвом, кликала на відпочинок.
Натомлений Олівець повернувся назад у склянку і заснув міцним сном...

*****************************************************

... Шли дни, а Поля все не возвращалась. Карандашик очень тосковал по ней...

И вот однажды утром он решил немного себя отвлечь. Ему безумно захотелось изобразить воспоминания о Полиных приключениях, вспомнить все путешествия своей маленькой мечтательницы.

Он выпрыгнул из прозрачного стакана и начал танцевать на белом листе бумаги.

Закончив изображать одно воспоминание, Карандаш перепрыгивал на другой листочек, а потом на следующий, снова и снова...

Этот танец воспоминаний, наполненных нежностью, был настолько увлекательным, что Карандаш не заметил, как лучики солнечного света спрятались за горизонт, а им на смену выплыли яркие помощницы луны. Ночь, освещенная звездным сиянием, манила отдохнуть.

Уставший Карандаш вернулся в стакан и уснул крепким сном...